/Files/images/poradi_batkam/Аби дитина не плакала.jpg/Files/images/poradi_batkam/Допоможіть дитині адаптуватися.jpg

Сім'я очима батьків

Замисліться!
Світ постійно змінюється, а це означає, що змі­нюється і такий соціальний інститут як сім'я. Змі­нюється ставлення людини до родини, змінюють­ся цінності.
• Ознайомтеся з різними поглядами на сім'ю і дайте їм оцінку.
- Жодні проблеми не лякають, якщо вдома чекають люди, які тебе люблять (Шахрукх Кхан).
- Моя критика спрямована саме на сім'ю, бо це головна причина всіх наших проблем. На­ша бідність, хворобливість, наша порожне­ча — сім'я всьому причина (Ошо).
• Висловте свою позицію, спираючись на при­клади з власного життєвого досвіду.
• Згадайте своє дитинство.

За що б ви подякували своїм батькам? Які спо­гади залишили в душі неприємний осад?

Замисліться над висловом: "Ми тлумачимо ми­нуле, а воно тлумачить нас".
До дії!
• Намалюйте картину "Місто моєї душі" у ви­гляді мапи.
Це методика О. Казерновського, спрямована на пізнання свого внутрішнього світу, моделюван­ня внутрішнього простору у вигляді міста, в якому є площі, вулиці, будинки, парки, колодязі, пагор­би, мости тощо.

Сім'я очима вашої дитини

Варто знати!
Коли ми відвідуємо картинну галерею і вдивля­ємося в роботу художника, то завжди прагнемо зрозуміти не тільки його задум — те, що він праг­нув нам сказати мовою барв, символів, ліній, — а і його самого.
Малюнок — дієвий засіб вивчення внутрішнього світу людини, який виявляє її психологічні особли­вості, бо за своєю суттю є проекцією (винесен­ням назовні) її переживань, уявлень, устремлінь.
Це стосується і дитячих малюнків. Л. Виготський говорив: маленька дитина ще не може пов­ною мірою передати свої почуття, відчуття сло­вом, а тому її "мовою" стають фарби, олівці, папір.
Тож якщо ви хочете дізнатися, як почуваєть­ся у родині ваш малюк, якими бачить стосун­ки з близькими, запропонуйте йому зобразити свою сім'ю і уважніше придивіться до малюнків. (Цю проективну методику за А.Венгером можна використовувати з дітьми вже з четвертого року життя).
До дії!
• Попросіть дитину створити малюнок "Моя сім'я" і спробуйте його "розшифрувати".
Фахівці наголошують: малюнків на певну тему має бути кілька, що дасть змогу простежити дина­міку стану особистості та спостерігати за її пси­хічним розвитком тривалий час.
Малюнок дитини — чудовий привід розпочати з нею невимушену розмову про те, що вона зо­бразила, що її хвилює. Не втрачайте цієї нагоди!
"Розшифрувати "дитячі малюнки вам допоможуть такі книжки та публікації:

• Баранова О. Малюнок сім'ї (діагностика міжособистісних взаємин дітей у сім'ї) / 0. Баранова // Газета "Психолог". — 2005. — Січень 2 (146). — С. 18-24.

• ВенгерА. Л. Психологические рисуночные тесты: Иллюстрированное руководство/А. Л. Венгер. — М.: ВЛАДОС-ПРЕСС, 2002. — 160 с.

• Литвиненко І. С. Проективні малюнкові методики. Методичний посібник/1. С. Литвиненко, Д. В. Пра-сол. — Миколаїв: Арнекс, 2015. — 160 с.

• Лосева В. К. Рисуем семью. Диагностика семейных отношений / В. К. Лосева. — М.: А.П.О., 1995.-100 с.

Як переживати втрати

Сподіватися прожити життя без втрат було б дуже наївно. Радощі й втрати, злети і падіння су­проводжують людське життя. Для кожного з нас життя готує випробування, що співмірні з наши­ми силами та можливостями.
Переживши кризу втрат, людина, як правило, запитує себе, як жити далі. Вона або опускає руки і добровільно "здається у полон" депресії, само­тності, суму, "ставить на собі хрест", або спрямо­вує свої зусилля на відновлення душевної рівно­ваги, пошук сенсу життя, використовує можли­вості, які дають поштовх для саморозвитку, твор­чої самореалізацїї.
Поміркуйте, що ви передаєте у спадок своїй дитині — свій невроз, розпач, розчарування жит­тям, свою нереалізованість, незадоволеність со­бою, шкідливі звички чи любов, упевненість, ра­дість, захоплення світом і життям?
Усвідомте: малюк теж переживає свої втрати (втрату любові, можливостей, довіри, впевненості, турботи, уваги, почуття психологічної безпе­ки, захищеності тощо), і у ваших силах зменши­ти їх кількість, а ще навчити дитину справлятися з ними. Станьте для своєї дитини взірцем щас­ливої людини, яка любить життя.
До дії!
У житті людини є багато стресових слів ("ава­рія", "смерть", "травма", "іспит" та ін.), але їх мож­на трансформувати, нейтралізувати, стверджує автор методу "Магічні слова" німецький психолог К. Бессер-Зигмунд. За допомогою цього методу можна навчитися "заряджати" стресові слова по­зитивною силою, зрозуміти, як зберегти фізичне, психічне здоров'я, як швидко й ефективно зміни­ти своє ставлення до деяких речей, життєвих си­туацій, погляд на свої емоційні реакції, поведін­ку дитини тощо. "Магічні слова" — це "домашня психологічна аптечка", необхідна у повсякден­ному житті.
Спробуйте використати те цінне, корисне, що пропонує вам фахівець.
Прочитайте:
• Бессер-Зигмунд К. Магические слова. — СПб.: Питер Пресс, 1996. — 244 с.

Бережіть дитинство

- У яких би складних умовах ми, дорослі, не перебували, які б справи нас не захоплюва­ли, ми повинні усвідомити аксіому життя: наші діти, їхнє життя — це найвищі цінності.
- Діти пробачать нам усі наші помилки і слаб­кості, крім байдужості та лицемірства. Саме бай­дужість батьків діти часто сприймають як покарання, свідчення своєї непотріб­ності й від цього страждають. Подаруй­те дитині відчуття потрібності, любові! Відкрийте їй своє серце!
- Говоріть з дитиною — це безцінні хвилини, як для вас,так і для неї, оскіль­ки кожна людина у найскрутніші часи подумки завжди повертається до свого "золотого часу" — дитинства. Саме ці спогади можуть стати тими позитивни­ми психологічними якорями, які у тяж­ких життєвих ситуаціях допомагають виводити людину в її ресурсний стан, долати негаразди і йти по життю далі з любов'ю й радістю у серці.
- Пам'ятайте: якщо ви погано виховуєте своїх дітей, усі ваші досягнення, навіть блискуча кар'єра, не матимуть жодного значення. Головна ваша місія — виховати гармонійну, успішну, щас­ливу особистість.
- Обіймайте свою дитину частіше, оскіль­ки батьківські обійми — найзатишніше для неї місце на землі! Діти, які відчули на собі тепло батьківських обіймів, ба­чили, як батьки ніжно обіймають одне одного, своїх близьких, друзів, вирос­тають успішними особистостями.
- Не пропустіть дитинство свого малюка. Життя не повторити! Живіть не заради дитини, а разом з нею!
Чи дослухаєтеся ви до цих порад, за­лежить від вас. ВИБІР ЗА ВАМИ! Адже зараз ви тримаєте у своїх руках серце, душу і майбутнє своєї дитини.

Все у ваших руках!

«Як убезпечити дитину вдома»

Пам’ятка для батьків
Щодня вдома ми користуємося речами, що становлять потенційну небезпеку для нашого здоров’я або навіть життя. Але зазвичай не замислюємося над цим, бо маємо досвід і звички безпечної поведінки. Натомість дитина, яка тільки-но почала осягати ці життєво необхідні знання, може легко потрапити в халепу. Щоб убезпечити дитину від побутового травматизму, — по-перше, навчіть її правил безпеки життєдіяльності, по-друге — необхідно зменшити потенційну небезпеку в домівці.
Поясніть дитині потенційну небезпеку
Ø Ознайомте дитину із правилами безпеки життєдіяльності як із певним ритуалом, обов’язковим для кожного члена родини.

Ø Регулярно розмовляйте з дитиною на теми побутової безпеки, користуючись кожним зручним приводом. Не лише розповідайте, а ставте запитання, аби переконатися, що вона все зрозуміла. Періодично повертайтеся до «пройдених» тем, говоріть у різні способи про одне й те саме.

Ø Кожна дитина, зокрема в ранньому віці, має цікавість до предметного оточення. Вона прагне торкатися речей, брати їх у руки чи в рот, розбирати, ламати, адже у такий спосіб пізнає навколишній світ. Спрямовуйте цей процес, невтомно призвичаюючи дитину до дотримання правил користування тими чи тими предметами, поводження в тій чи тій ситуації.
Створіть умови для безпечного перебування вдома
Ø Кухонна плита становить загрозу для дитини насамперед через ризик отримання опіків. Аби запобігти цьому:
- ставте ємкості з гарячими стравами чи напоями подалі від краю;
- чайники та сковорідки повертайте ручками до середини плити, аби дитина не змогла вхопити їх і перекинути;
- встановіть на край плити захисний екран, що не дасть дитині до­тягнутися до конфорок та посуду, що стоїть на поверхні;
- встановіть замок на дверцята духової шафи, аби дитина не змогла відкрити шафу під час приготування у ній страви;
- не залишайте конфорки ввімкненими без потреби;
- не порайтеся біля плити в легкому одязі, який розвівається, не підпускайте до плити дитину в такому одязі;
- не залишайте без нагляду плиту із запаленими конфорками, особ­ливо коли на ній готуєте рідку страву, яка може витекти й залити конфорку;
- не дозволяйте дитині спати в приміщенні, де встановлені газова плита чи газовий балон;
- не дозволяйте дитині гратися з плитою, навіть якщо додану газу припинено;
- сірники мають бути недоступні дітям.
Ø Подбайте прозащіпки для дверцятшаф, шухляд, а також холодильника. Насамперед це стосується шухляд з ножами, виделками, іншими гострими та ріжучими предметами, а також зі скляним посудом, що легко б’ється.
Ø Ножі, виделки, ножиці, тертки,шатківниці та інші гострі й ріжучі предмети в жодному разі не мають бути на видноті. Привчайте дітей:
- працювати ножем обережно й на обробній дошці;
- не торкатись ріжучої поверхні руками;
- передавати ножі та виделки одне одному лише ручками вперед;
- під час роботи з терткою не прагнути дотерти все вщент, аби не поранити пальці.
Ø Для зберіганняхімічних засобівоберіть місце, недосяжне для дітей, — найліпше зачинені тумбочки або шафки, встановлені на достатній висоті. Окрім того, не зберігайте побутову хімію поруч із продуктами харчування. Ці самі заходи застосовуйте й щодо лікарських препаратів.
Ø Уванній кімнаті,як і в кухні, бажано забрати з поля зору дитини все,що може їй зашкодити: предмети й засоби особистої гігієни, косметику, аерозолі, пінцети, ножиці, шпильки тощо. Для цього у ванній кімнаті варто мати поличку, розміщену на достатній висоті, або ліпше шафу, яка замикається на ключ.
Ø Подбайте, щоб розетки були закриті кришками.
Ø Не дозволяйте дитині гратися пральною машиною, особливо ховатися всередині неї. Перевіряйте машину перед умиканням.
Ø Зоною підвищеної небезпеки євікна й балкони.Поставте на вікна обмежувачі відкривання, для провітрювання відкривайте лише кватирки, а головне — не залишайте дитину без нагляду біля вікон і на балконі.

Якщо необхідно залишити дитину вдома саму

Ø Навчіть дитину:
- обслуговувати себе — сходити в туалет, вимити руки, налити собі води тощо;
- користуватися телефоном — щоб вона знала, як зателефонувати батькам, а також у аварійні служби. Налаштуйте на домашньому телефоні кнопку «швидкого набору», натиснувши на яку дитина зможе миттєво зв’язатися з кимось із батьків;
- нікому не відкривати вхідні двері. У батьків (бабусі з дідусем) є свої ключі, тож їй ліпше взагалі не підходити до дверей, якщо хтось чужий натисне вхідний дзвінок;
- самостійно гратися, малювати, ліпити, розфарбовувати тощо — поки батьків немає, дитина розважатиме себе у безпечний спосіб.

Поради для дорослих, які спілкуються
з малятами

1.Основну увагу у спілкуванні з дітьми, котрі мають вади зору, слід приділяти не корекції по­ведінки, а налагодженню з нею довірчих сто­сунків.
2.Дитину потрібно любити і поважати попри всі її вади.
3.Вчинки дитини потрібно не засуджувати або схвалювати, їх слід аналізувати й розу­міти.
4.Важливо ставити перед дитиною кон­кретні вимоги і давати чіткі пояснення, чому в тій або іншій ситуації слід діяти так, а не інакше.
5.Не можна критикувати дитину за неуспіш­ність, порівнюючи її з однолітками. Помилки дітей — це насамперед помилки дорослих.
6.Потрібно уважно слухати дитину, використо­вуючи синьо-зелене, неяскраве червоне або жов­тувате забарвлення (це може бути світло або про­стирадло певного кольору), що сприяє довірчим стосункам між малюком і дорослим, заохочувати малюка, співчувати йому під час розмови, ненав'язливо навертати на прийняття правильного рішення.
7.Дорослі мають бути для дитини зразком чемної поведінки.

Правила для батьків, які люблять свою дитину

1. Любить свою дитину, радійте їй. Не забувайте зайвий раз обійняти і поцілувати малюка просто так. Знаходьте радість у спілкуванні зі своєю дитиною.
2. Хай не буде жодного дня без прочитаної або розказаної перед сном казки, оповідання чи віршика.
3. Розмовляйте з дитиною спокійним, підбадьорливим тоном, розвивайте її мовлення. Слухайте уважно, коли вона вам щось розповідає.
4. Дозвольте дитині малювати, вирізати, наклеювати, розфарбовувати, ліпити.
5. Відвідуйте театри, організовуйте екскурсії містом.
6. Надавайте перевагу повноцінному харчуванню.
7. Обмежте перегляд телепередач, ігри на комп’ютере до 20-30 хв. на день.
8. Привчайте дітей до самообслуговування, формуйте трудові навички та любов до праці.
9. Не робить із дитини тільки споживача, хай вона буде рівноправним членом сім’ї зі своїми правами та обов’язками.
10. Будьте терплячими, не втрачайте почуття гумору.

Не варто критикувати малюка навіть наодинці, а тим паче – у присутності інших, краще підбадьорте. Не порівнюйте дитину з іншими, адже ваш малюк – найкращий і неповторний.


Не забувайте!

1. Якщо дитину підбадьорювати, вона починає вірити в себе.
2. Якщо дитину постійно критикують, вона вчиться ненавидіти.
3. Якщо дитину хвалять, вона вчиться бути вдячною.
4. Якщо дитина зростає у докорах, вона зростає з почуттям провини.
5. Якщо дитину підтримувати, вона вчиться цінувати себе.
6. Якщо дитину висміюють, вона стає замк­неною.
7. Якщо дитина живе у розумінні, доброзич­ливості, вона вчиться знаходити любов у цьому світі.
8. Якщо дитина живе у ворожнечі, вона вчиться агресивності.
9. Якщо дитина зростає у терпимості, вона
вчиться сприймати інших.
10. Якщо дитина зростає у чесності, вона
вчиться бути справедливою.

Поради батькам щодо формування у дітей любові до рідного міста.

Місто древнє, місто юне... Недарма так кажуть про мальовниче місто на березі річки Рось - місто Білу Церкву. Славна історія у нього - є чим пишатися білоцерківцям.

Та як навчити наших дітей любити рідне місто? Як наповнити абстрактні для них поняття живим, зрозумілим змістом? Як запалити вогник, щоб згодом він перетворився у незгасаючу любов до Батьківщини?

Для кожної людини Батьківщина починається з материнської колискової та батькового слова, бабусиної казки та дідусевої поради, рідної домівки та рідної оселі, тепла та затишку вулиць рідного міста...

Для дитини місто конкретизується вулицею, тобто вона усвідомлює себе перш за все жителем своєї вулиці. Щоб малюк «відчув» своє місто, йому необхідно про нього розказувати та показувати його. Двір, вулиця, на якій живе дитина, сприяють зміцненню приязні та власності (мій двір, моя вулиця). Тут першорядне значення має як батьки формують у дитини такі почуття. Разом із тим постає питання про необхідність повідомлення малюку інформації про їх вулицю: її назву, що на ній розташовано, який ходить транспорт, як зв'язана ця вулиця з тією, на якій знаходиться дитячий садок -можна пройти пішки чи треба проїхати. Добре, якщо батьки зроблять фотографії дитини на вулиці, або зроблять відеозйомку прогулянки, потім покажуть цей фільм і розкажуть про вулицю.

Ознайомлення з рідним містом необхідно здійснювати через образи людей, які оточують дитину. Цей шлях, якщо не єдиний, то принаймні один із найправильніших у формуванні усвідомленого ставлення до навколишнього, розуміння дитиною взаємин людини і суспільства. Кожний момент ознайомлення дошкільника з рідним містом повинен бути пронизаний вихованням поваги до людини - трудівника, захисника міста, гідного громадянина.

Необхідно на конкретних прикладах, через конкретних людей познайомити дитину з видатними діячами рідного міста, їхніми творчими здібностями, вмілістю, пісенністю, гостинністю, доброзичливістю, чуйністю. Завдання залучення дитини до життя міста, його історії, культури, природи найбільш ефективно вирішується тоді, коли встановлюється зв'язок поколінь та пізнання найближчого оточення обов'язково пов'язується з культурними традиціями минулого. Суттєвого значення набувають життєві враження від ознайомлення з рідним містом, що залишають позитивний слід у дитячій свідомості і дозволяють дітям самим моделювати схожі життєві ситуації й міжособистісні стосунки, використовувати у вільній діяльності запозичені зразки поведінки і способи дій.

ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

1. Дитині цікаво послухати Вашу розповідь про свою роботу, про людей, що працюють разом з Вами. Якщо є можливість, покажіть їй місце своєї роботи. У малюка з'явиться почуття гордості за те, що праця тата і мами потрібна іншим людям.

2. Де б Ви не були з дитиною (у магазині, аптеці, лікарні, бібліотеці, перукарні), звертайте її увагу на поведінку та взаємини дорослих.

3. Разом з дитиною візьміть участь у впорядкуванні рідної вулиці, подвір'я, ігрового дитячого майданчика. Хай малюк поллє квіти, допоможе бабусі чи мамі висадити розсаду, прибрати сміття. Це дасть йому змогу відчути свою причетність до життя дорослих, відчути себе повноправним членом сім'ї.

4. Під час прогулянки звертайте увагу малюка на чистоту вулиць, водоймищ, парків, скверів; проводьте бесіди про необхідність дотримання чистоти, наголошуйте на правилах природодоцільної поведінки.

5. Розкажіть дитині про те, що в нашому місті живуть і працюють люди різних національностей, що всі вони є рівноправними громадянами України.

6. Відвідуйте з дитиною дитячі вистави у театрі ім. П. Саксаганського. Ваш малюк із задоволенням відчує себе справжнім глядачем, приєднається до мистецтва.

7. Відвідайте з дитиною краєзнавчий музей, подаруйте дитині радість прилучення до минулого нашого міста, без якого не було б сьогодення.

8. Перлиною міста є дендропарк «Олександрія». Саме тут Ви зможете відпочити всією сім'єю, привити дитині любов до природи, бажання її оберігати. Відчуття прекрасного починається із елементарного споглядання краси оточуючої дійсності.

9. Подаруйте дитині незабутні хвилини радості, веселощів під час відпочинку в парку ім. Т.Шевченка.

10. Екранізація улюблених дитячих творів на великому екрані кінотеатру ім. О.Довженка зможе підсилити емоції дитини, спонукати її до читання нових творів.

Консультації

/Files/images/novini/poradi_batkam/здоровий апетит.png/Files/images/poradi_batkam/йод.jpg/Files/images/poradi_batkam/орган харч дітей.jpg

/Files/images/pdd/1.2.gif/Files/images/pdd/2.0.jpg/Files/images/pdd/2.1.jpg/Files/images/pdd/3.0.jpg/Files/images/pdd/3.1.jpg/Files/images/pdd/4.jpg/Files/images/pdd/4.1.jpg/Files/images/pdd/5.0.jpg/Files/images/pdd/5.1.jpg/Files/images/pdd/5.2.jpg

Кiлькiсть переглядiв: 315

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.